Taras Tsymbaliuk Instagram – «Юпак» Сергія Сайгона.
Якщо вам був близьким серіал «Спіймати Кайдаша», якщо ваше життя якось переплетене з селом, то ви просто не маєте права пройти повз цієї неймовірної історії!
Яка ж тут мова, люди добрі… діалект прямісінько з вуст пересічного туземського люду…
Я не фанат популяризації суржику. Навіть не так : суржик має органічно поєднуватись з задумом. Він має бути виправданим. Як тут, наприклад, в романі Сайгона.
Тут скупчення дуже яскравих атрибутів українського села. Читачеві вміло дане все знайоме і чіпаюче.
Доступність і справжність всього написаного одразу хапає. Бо воно наше. Воно написано з нашого – рідного, пережитого…
Прекрасний головний герой затягує з перших сторінок, хоч він – бездушний транспортний засіб… але до його перипетій тяжко лишитись байдужим…
Хочу процитувати купу смакоти… Але тре обійтись без натяків на спойлер, бо локації чи вирвані з контексту фрази одразу будуть подані на дофантазовування… А тут письменник поставив дуже гідну планку, котру переплюнути буде тяжко.
Це, до речі, той випадок, коли недосвідченість автора стала його помітним козирем, і на виході маємо автентичне письмо, і якусь нову структуру побудови прози. Тому, геть не дарма світові критики мусіли оцінити «Юпак».
Трагікомізм книги не дасть втомитись. Все на грані. Інтенсивно і гармонійно. Всі історії чи глави однаково скрупульозно-сильні! Роман ковтається за день-два.
Я кайфонув, народ… одна з топ-книг мого нинішнього читацького року.
Бо достойний твір – він ото, як міцний алкоголь, чи красива дівчина… чи кльовий автомобіль… все ж має пришвидшити пульс… – от це прям воно!
Дякую за цей роман про глухе, забите село в степу, де ніхто не свій, окрім своїх… | Posted on 11/Jun/2024 11:56:56
