Осуд суспільства😊Цікавий феномен. Насправді його корінь часто не в моралі чи справедливості, а у стримуванні. Людина накопичує в собі емоції(злість, образу, заздрість, роздратування), які з певних причин не може виразити напряму і навіть не розуміє , що вони нікуди не зникають. Вони шукають вихід. І найпростішим каналом стає осуд інших. Бо так легше. Замість того, щоб прожити, розібрати та визнати власні емоції, можно спрямувати їх назовні у вигляді критики, негативу, обговореннь, пліток. Осуд далеко не про об’єкт критики. Це про внутрішнє напруження, комплекси, страхи самої людини. І чим більше стримується , тим сильніше виникає бажання десь злити накопичене. І тут на допомозі соціальні платформи , треба ж якось видихнути … Тож коли вас засуджують, знайте, що це не відображення вашої цінності, а показник чужої внутрішньої боротьби.
Осуд суспільства😊Цікавий феномен. Насправді його корінь часто не в моралі чи справедливості, а у стримуванні. Людина накопичує в собі емоції(злість, образу, заздрість, роздратування), які з певних причин не може виразити напряму і навіть не розуміє , що вони нікуди не зникають. Вони шукають вихід. І найпростішим каналом стає осуд інших. Бо так легше. Замість того, щоб прожити, розібрати та визнати власні емоції, можно спрямувати їх назовні у вигляді критики, негативу, обговореннь, пліток. Осуд далеко не про об’єкт критики. Це про внутрішнє напруження, комплекси, страхи самої людини. І чим більше стримується , тим сильніше виникає бажання десь злити накопичене. І тут на допомозі соціальні платформи , треба ж якось видихнути … Тож коли вас засуджують, знайте, що це не відображення вашої цінності, а показник чужої внутрішньої боротьби.
Осуд суспільства😊Цікавий феномен. Насправді його корінь часто не в моралі чи справедливості, а у стримуванні. Людина накопичує в собі емоції(злість, образу, заздрість, роздратування), які з певних причин не може виразити напряму і навіть не розуміє , що вони нікуди не зникають. Вони шукають вихід. І найпростішим каналом стає осуд інших. Бо так легше. Замість того, щоб прожити, розібрати та визнати власні емоції, можно спрямувати їх назовні у вигляді критики, негативу, обговореннь, пліток. Осуд далеко не про об’єкт критики. Це про внутрішнє напруження, комплекси, страхи самої людини. І чим більше стримується , тим сильніше виникає бажання десь злити накопичене. І тут на допомозі соціальні платформи , треба ж якось видихнути … Тож коли вас засуджують, знайте, що це не відображення вашої цінності, а показник чужої внутрішньої боротьби.
За вашими проханнями залишаю тут 🙏🏻 Бажаю Вам кожного дня – найкращого дня ♥️
проходимось по тексту
➤ багато з нас рідко робить вибір заради мети. Частіше щоб уникнути дискомфорту. ➤ Найбільш упевнені ті, хто навіть не здогадується про власну некомпетентність. ➤ Масова впевненість ще не означає правильність. Це лише робить ідею стійкою. ➤ Люди часто плутають: «мені незручно» не дорівнює «це неправильно». ➤ Там, де не вимагають думати, перестають думати навіть здібні. ➤ Найнебезпечніші для групи не вороги, а власні дурні. ➤ Чим менше знань , тим більше категоричних суджень. ➤ Ті, хто руйнує спільне, майже завжди переконані, що творять благо. ➤ Прагнення виглядати розумним часто важливіше, ніж бажання ним стати. ➤ Самоствердження через руйнування чужого видають за «досягнення». ➤ Надмірна впевненість і агресивність найчастіше маскують внутрішню порожнечу. ➤ Там, де немає наслідків за дурість, вона починає керувати системою. ➤ Люди плутають звичне з безпечним, масове з мудрим, а гучне з важливим.
➤ багато з нас рідко робить вибір заради мети. Частіше щоб уникнути дискомфорту. ➤ Найбільш упевнені ті, хто навіть не здогадується про власну некомпетентність. ➤ Масова впевненість ще не означає правильність. Це лише робить ідею стійкою. ➤ Люди часто плутають: «мені незручно» не дорівнює «це неправильно». ➤ Там, де не вимагають думати, перестають думати навіть здібні. ➤ Найнебезпечніші для групи не вороги, а власні дурні. ➤ Чим менше знань , тим більше категоричних суджень. ➤ Ті, хто руйнує спільне, майже завжди переконані, що творять благо. ➤ Прагнення виглядати розумним часто важливіше, ніж бажання ним стати. ➤ Самоствердження через руйнування чужого видають за «досягнення». ➤ Надмірна впевненість і агресивність найчастіше маскують внутрішню порожнечу. ➤ Там, де немає наслідків за дурість, вона починає керувати системою. ➤ Люди плутають звичне з безпечним, масове з мудрим, а гучне з важливим.
➤ багато з нас рідко робить вибір заради мети. Частіше щоб уникнути дискомфорту. ➤ Найбільш упевнені ті, хто навіть не здогадується про власну некомпетентність. ➤ Масова впевненість ще не означає правильність. Це лише робить ідею стійкою. ➤ Люди часто плутають: «мені незручно» не дорівнює «це неправильно». ➤ Там, де не вимагають думати, перестають думати навіть здібні. ➤ Найнебезпечніші для групи не вороги, а власні дурні. ➤ Чим менше знань , тим більше категоричних суджень. ➤ Ті, хто руйнує спільне, майже завжди переконані, що творять благо. ➤ Прагнення виглядати розумним часто важливіше, ніж бажання ним стати. ➤ Самоствердження через руйнування чужого видають за «досягнення». ➤ Надмірна впевненість і агресивність найчастіше маскують внутрішню порожнечу. ➤ Там, де немає наслідків за дурість, вона починає керувати системою. ➤ Люди плутають звичне з безпечним, масове з мудрим, а гучне з важливим.
Пам’ятаєте таке прислів’я: «З ким поведешся, від того й наберешся»? А тепер у нього є й наукове пояснення. Річ у тім, що наш мозок завжди фіксує все, що в нього потрапляє, навіть якщо це зовсім не пов’язано з нашим життям. Тому ми дивимося і запам’ятовуємо інформацію, яка ніби взагалі не має до нас жодного стосунку. Втягуємось в випадкові історії з ютуба, тік-току, інсти чи новин, які нас взагалі не стосуються. Приклад ☝🏻 Уявіть, ви живете своїм життям і ніяк не пов’язані зі мною, Ксенією Мішиною. Але час від часу у вашій стрічці з’являються новини про мене. І ось мозок, отримавши цю інформацію, одразу шукає, куди її «прикрутити». І не сумнівайтеся, він знайде, навіть якщо ви вважаєте, що це зайва і порожня для вас інформація. Він або вбудує її у ваші вже існуючі переконання, або створить нові (вона крута/ вона дратує). Будь-яка інформація, навіть випадкова, проходить через фільтр ваших смислів…Ми не можемо просто побачити й забути, мозок автоматично шукає пояснення, оцінює і чіпляє ярлик. А далі, щойно ми відмітили щось для себе (поставили лайк, зробили висновок, погодилися чи обурилися), мозок ще й починає частіше помічати схожі факти… Як у соцмережах лайкнули одне відео і вам починають підкидати десятки подібних. В результаті ми підтверджуємо те, у що вже віримо, і ігноруємо те, що не збігається з нашими поглядами. Наш світ звужується, а мислення стає жорсткішим і однобоким. Отже, все, що ми дивимося і читаємо, формує те, у що ми віримо і як діємо. Тому важливо свідомо обирати те, чому ми віддаємо свою увагу. Будьте вибагливими до контенту, який впускаєте в себе. Адже завтра він стане частиною вашого «я».
Пам’ятаєте таке прислів’я: «З ким поведешся, від того й наберешся»? А тепер у нього є й наукове пояснення. Річ у тім, що наш мозок завжди фіксує все, що в нього потрапляє, навіть якщо це зовсім не пов’язано з нашим життям. Тому ми дивимося і запам’ятовуємо інформацію, яка ніби взагалі не має до нас жодного стосунку. Втягуємось в випадкові історії з ютуба, тік-току, інсти чи новин, які нас взагалі не стосуються. Приклад ☝🏻 Уявіть, ви живете своїм життям і ніяк не пов’язані зі мною, Ксенією Мішиною. Але час від часу у вашій стрічці з’являються новини про мене. І ось мозок, отримавши цю інформацію, одразу шукає, куди її «прикрутити». І не сумнівайтеся, він знайде, навіть якщо ви вважаєте, що це зайва і порожня для вас інформація. Він або вбудує її у ваші вже існуючі переконання, або створить нові (вона крута/ вона дратує). Будь-яка інформація, навіть випадкова, проходить через фільтр ваших смислів…Ми не можемо просто побачити й забути, мозок автоматично шукає пояснення, оцінює і чіпляє ярлик. А далі, щойно ми відмітили щось для себе (поставили лайк, зробили висновок, погодилися чи обурилися), мозок ще й починає частіше помічати схожі факти… Як у соцмережах лайкнули одне відео і вам починають підкидати десятки подібних. В результаті ми підтверджуємо те, у що вже віримо, і ігноруємо те, що не збігається з нашими поглядами. Наш світ звужується, а мислення стає жорсткішим і однобоким. Отже, все, що ми дивимося і читаємо, формує те, у що ми віримо і як діємо. Тому важливо свідомо обирати те, чому ми віддаємо свою увагу. Будьте вибагливими до контенту, який впускаєте в себе. Адже завтра він стане частиною вашого «я».
Пам’ятаєте таке прислів’я: «З ким поведешся, від того й наберешся»? А тепер у нього є й наукове пояснення. Річ у тім, що наш мозок завжди фіксує все, що в нього потрапляє, навіть якщо це зовсім не пов’язано з нашим життям. Тому ми дивимося і запам’ятовуємо інформацію, яка ніби взагалі не має до нас жодного стосунку. Втягуємось в випадкові історії з ютуба, тік-току, інсти чи новин, які нас взагалі не стосуються. Приклад ☝🏻 Уявіть, ви живете своїм життям і ніяк не пов’язані зі мною, Ксенією Мішиною. Але час від часу у вашій стрічці з’являються новини про мене. І ось мозок, отримавши цю інформацію, одразу шукає, куди її «прикрутити». І не сумнівайтеся, він знайде, навіть якщо ви вважаєте, що це зайва і порожня для вас інформація. Він або вбудує її у ваші вже існуючі переконання, або створить нові (вона крута/ вона дратує). Будь-яка інформація, навіть випадкова, проходить через фільтр ваших смислів…Ми не можемо просто побачити й забути, мозок автоматично шукає пояснення, оцінює і чіпляє ярлик. А далі, щойно ми відмітили щось для себе (поставили лайк, зробили висновок, погодилися чи обурилися), мозок ще й починає частіше помічати схожі факти… Як у соцмережах лайкнули одне відео і вам починають підкидати десятки подібних. В результаті ми підтверджуємо те, у що вже віримо, і ігноруємо те, що не збігається з нашими поглядами. Наш світ звужується, а мислення стає жорсткішим і однобоким. Отже, все, що ми дивимося і читаємо, формує те, у що ми віримо і як діємо. Тому важливо свідомо обирати те, чому ми віддаємо свою увагу. Будьте вибагливими до контенту, який впускаєте в себе. Адже завтра він стане частиною вашого «я».
Пам’ятаєте таке прислів’я: «З ким поведешся, від того й наберешся»? А тепер у нього є й наукове пояснення. Річ у тім, що наш мозок завжди фіксує все, що в нього потрапляє, навіть якщо це зовсім не пов’язано з нашим життям. Тому ми дивимося і запам’ятовуємо інформацію, яка ніби взагалі не має до нас жодного стосунку. Втягуємось в випадкові історії з ютуба, тік-току, інсти чи новин, які нас взагалі не стосуються. Приклад ☝🏻 Уявіть, ви живете своїм життям і ніяк не пов’язані зі мною, Ксенією Мішиною. Але час від часу у вашій стрічці з’являються новини про мене. І ось мозок, отримавши цю інформацію, одразу шукає, куди її «прикрутити». І не сумнівайтеся, він знайде, навіть якщо ви вважаєте, що це зайва і порожня для вас інформація. Він або вбудує її у ваші вже існуючі переконання, або створить нові (вона крута/ вона дратує). Будь-яка інформація, навіть випадкова, проходить через фільтр ваших смислів…Ми не можемо просто побачити й забути, мозок автоматично шукає пояснення, оцінює і чіпляє ярлик. А далі, щойно ми відмітили щось для себе (поставили лайк, зробили висновок, погодилися чи обурилися), мозок ще й починає частіше помічати схожі факти… Як у соцмережах лайкнули одне відео і вам починають підкидати десятки подібних. В результаті ми підтверджуємо те, у що вже віримо, і ігноруємо те, що не збігається з нашими поглядами. Наш світ звужується, а мислення стає жорсткішим і однобоким. Отже, все, що ми дивимося і читаємо, формує те, у що ми віримо і як діємо. Тому важливо свідомо обирати те, чому ми віддаємо свою увагу. Будьте вибагливими до контенту, який впускаєте в себе. Адже завтра він стане частиною вашого «я».
Колись я сказала собі: «Ніколи більше не вийду на театральну сцену». колись на театральній сцені мене намагались знищити. І багато років тому я звела всередині величезну стіну і пообіцяла собі, що ніколи не вийду на сцену театру. Уявіть, як можна повірити в те, що тобі вирішив хтось нав’язати , ще й з особистих причин. Власне, тому я так часто нагадую про те, наскільки важливо вміти фільтрувати та вибірково ставитися до програм, які нам закладають люди, що йдуть поруч чи зʼявляються на нашому шляху . І півтори місяця тому все змінилося 💫 А знаєте чому? Я усвідомила, що в першу чергу я – практик власних знань. І я зробила крок на зустріч своїй стіні …. тепер я стою на сцені . Спочатку заради себе , бо вийшла я на сцену не як акторка, а як людина, яка перевернула частину себе. А потім заради вас . Дякую мої глядачі ♥️
Колись я сказала собі: «Ніколи більше не вийду на театральну сцену». колись на театральній сцені мене намагались знищити. І багато років тому я звела всередині величезну стіну і пообіцяла собі, що ніколи не вийду на сцену театру. Уявіть, як можна повірити в те, що тобі вирішив хтось нав’язати , ще й з особистих причин. Власне, тому я так часто нагадую про те, наскільки важливо вміти фільтрувати та вибірково ставитися до програм, які нам закладають люди, що йдуть поруч чи зʼявляються на нашому шляху . І півтори місяця тому все змінилося 💫 А знаєте чому? Я усвідомила, що в першу чергу я – практик власних знань. І я зробила крок на зустріч своїй стіні …. тепер я стою на сцені . Спочатку заради себе , бо вийшла я на сцену не як акторка, а як людина, яка перевернула частину себе. А потім заради вас . Дякую мої глядачі ♥️
Колись я сказала собі: «Ніколи більше не вийду на театральну сцену». колись на театральній сцені мене намагались знищити. І багато років тому я звела всередині величезну стіну і пообіцяла собі, що ніколи не вийду на сцену театру. Уявіть, як можна повірити в те, що тобі вирішив хтось нав’язати , ще й з особистих причин. Власне, тому я так часто нагадую про те, наскільки важливо вміти фільтрувати та вибірково ставитися до програм, які нам закладають люди, що йдуть поруч чи зʼявляються на нашому шляху . І півтори місяця тому все змінилося 💫 А знаєте чому? Я усвідомила, що в першу чергу я – практик власних знань. І я зробила крок на зустріч своїй стіні …. тепер я стою на сцені . Спочатку заради себе , бо вийшла я на сцену не як акторка, а як людина, яка перевернула частину себе. А потім заради вас . Дякую мої глядачі ♥️
Колись я сказала собі: «Ніколи більше не вийду на театральну сцену». колись на театральній сцені мене намагались знищити. І багато років тому я звела всередині величезну стіну і пообіцяла собі, що ніколи не вийду на сцену театру. Уявіть, як можна повірити в те, що тобі вирішив хтось нав’язати , ще й з особистих причин. Власне, тому я так часто нагадую про те, наскільки важливо вміти фільтрувати та вибірково ставитися до програм, які нам закладають люди, що йдуть поруч чи зʼявляються на нашому шляху . І півтори місяця тому все змінилося 💫 А знаєте чому? Я усвідомила, що в першу чергу я – практик власних знань. І я зробила крок на зустріч своїй стіні …. тепер я стою на сцені . Спочатку заради себе , бо вийшла я на сцену не як акторка, а як людина, яка перевернула частину себе. А потім заради вас . Дякую мої глядачі ♥️
Колись я сказала собі: «Ніколи більше не вийду на театральну сцену». колись на театральній сцені мене намагались знищити. І багато років тому я звела всередині величезну стіну і пообіцяла собі, що ніколи не вийду на сцену театру. Уявіть, як можна повірити в те, що тобі вирішив хтось нав’язати , ще й з особистих причин. Власне, тому я так часто нагадую про те, наскільки важливо вміти фільтрувати та вибірково ставитися до програм, які нам закладають люди, що йдуть поруч чи зʼявляються на нашому шляху . І півтори місяця тому все змінилося 💫 А знаєте чому? Я усвідомила, що в першу чергу я – практик власних знань. І я зробила крок на зустріч своїй стіні …. тепер я стою на сцені . Спочатку заради себе , бо вийшла я на сцену не як акторка, а як людина, яка перевернула частину себе. А потім заради вас . Дякую мої глядачі ♥️
Jerusalem💫
Jerusalem💫
Jerusalem💫
Jerusalem💫
Jerusalem💫
Трейлер нового українського фільму “БАЧУ ТЕБЕ” У ролях: Олексій Яровенко Ксенія Мішина Андрій Федінчик Анна Саліванчук Режисер: Юлія Бєляк Автор та продюсер: Олександр Бєляк Виробник ТОВ “ВАЙТ ФІЛМС” за підтримки ДЕРЖКІНО Логлайн: Матвій, український герой, нарешті повертається додому після тривалого лікування. Він сповнений рішучості розпочати нове життя, але несподівана подія назавжди змінює його плани. Під час спроби зробити фото зі своїм братом Матвій з подивом бачить, що на екрані телефону з’являється не його обличчя, а зображення незнайомої красуні, яка в цей самий момент робить селфі. Відтепер головне захоплення героя – спостерігати за життям чарівної незнайомки, яка дивно пов’язана зі смартфоном Матвія. Після поломки і ремонту телефона зв’язок з дівчиною втрачається, і герой вирушає на пошуки свого кохання, ще не розуміючи, як дівчина відреагує на скаліченого війною хлопця у інвалідному візку. У кіно у 2026. #БачуТебе Трейлер у високій якості у 4К дивіться на каналі VAIT FILMS у YouTube: youtube.com/vaitfilms
Героїня нової digital-обкладинки Harper’s Bazaar Ukraine — українська акторка Ксенія Мішина. Цієї осені Ксенія також стала героїнею нової рекламної кампанії від @answear_ua одяг оживає в мові танцю й рухів. Кампейн нагадує: вбрання — це не лише щоденна звичка, а й носій наших історій, емоцій і спогадів, тож його слоган «Життя вдягни у те, що цінне» цілком відповідає цій концепції. 🚩 Про пошук себе в акторстві, майбутні прем’єри і роль одягу в професійному та особистому житті @misha.k.ua розповіла в ексклюзивному інтервʼю на harpersbazaar.com.ua. Фото: @alexandrporubaymykh Танець: @misha.k.ua і @zagoruikovitalii Стиль і креативний дирекшн знімання: @kutovoyaleksandr Помічниця стиліста: @ya_yarinalobanova Макіяж: @cherkalinaa Зачіски: @daniamartemianov Менеджерки проєкту: @lemzyakovao @tolstykh_anna #harpersbazaarukraine #answear_ua #dressyourlifewithpreciousthings
